гутний

ГУ́ТНИЙ, а, е, заст.

Який стосується вільного, без застосування форм, оброблення скляної маси і виготовлення художніх виробів з неї.

Родовища чистого кварцового піску й великі лісові масиви створювали сприятливі умови для гутного промислу (з наук.-попул. літ.);

Кожен куточок інтер'єру, кожна річ – розвішані на стінах малярські полотна чи просто окремі предмети сучасної гутної пластики та кераміки Львова, – усе з любов'ю та великим смаком розставлене рукою господаря дому (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гутний — -а, -е, заст. Прикм. до гута I. Гутне скло — скляні вироби, вигот. за допомогою вільного дуття, без застосування форм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гутний — Гу́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гутний — ГУ́ТНИЙ, а, е, заст. Прикм. до гута 1. Склярством займались по всій Україні, але особливо поширені гути були в північних і західних районах... Словник української мови в 11 томах