гутник
ГУ́ТНИК, а, ч., заст.
Майстер, який виготовляв скляні вироби.
Він почав радитися з ученими інженерами та гутниками (І. Франко);
Старі гутники робили різноманітні скляні вироби. Це були чарки, кухлі, графини, глечики, баклажки, пляшки, барильця, мисочки і т. ін. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гутник — Гу́тник: — робітник на скляному заводі (гуті) [14;V] Словник з творів Івана Франка
- гутник — -а, ч., заст. Майстер, який виготовляв скляні вироби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гутник — ГУ́ТНИК, а, чол., заст. Майстер, який виготовляв скляні вироби. З музейних збірок та літературних джерел ми знаємо, що старі гутники робили різноманітні скляні вироби.. Словник української мови в 11 томах
- гутник — Гутник, -ка м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ. Словник української мови Грінченка