гутництво
ГУ́ТНИЦТВО, а, с., заст.
Мистецтво вільного оброблення скляної маси і виготовлення художніх виробів з неї.
З ужиткового мистецтва процвітало на Слобідщині гутництво, різьбарство, гончарство, килимарство та золотарство (з наук. літ.);
Сьогодні майстри гутного промислу звернулися до давніх традицій українського гутництва і, творчо засвоївши їх, збагатили наше нинішнє мистецтво (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me