гутня

ГУ́ТНЯ, і, ж., заст.

Те саме, що гу́та¹.

З метою послаблення свого конкурента шляхтичі-наїзники часто здійснювали напади на його промислові об'єкти (поташні буди, броварні, пасіки, гутні тощо) (з наук. літ.);

Перші українські скляні майстерні – гутні виникли на Чернігівщині й на Волині у XV–XVI ст. (з газ.).