1. Словник української мови в 11 томах

гутник

ГУ́ТНИК, а, чол., заст. Майстер, який виготовляв скляні вироби.

З музейних збірок та літературних джерел ми знаємо, що старі гутники робили різноманітні скляні вироби.. Це були чарки, кухлі, графини, глечики, баклажки, пляшки, барильця, мисочки, штофи, тикви, ведмедики (Народна творчість та етнографія, 5, 1964, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гутник — Гу́тник: — робітник на скляному заводі (гуті) [14;V] Словник з творів Івана Франка
  2. гутник — -а, ч., заст. Майстер, який виготовляв скляні вироби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гутник — ГУ́ТНИК, а, ч., заст. Майстер, який виготовляв скляні вироби. Він почав радитися з ученими інженерами та гутниками (І. Франко); Старі гутники робили різноманітні скляні вироби. Це були чарки, кухлі, графини, глечики, баклажки, пляшки, барильця, мисочки і т. ін. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. гутник — Гутник, -ка м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ. Словник української мови Грінченка