гігієна
ГІГІЄ́НА, и, ж.
Галузь медицини, що розробляє та впроваджує методи запобігання захворюванням.
Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян, звичайно, мовою українською (М. Коцюбинський);
Федора одягли, щоб повести до лікаря, що викладав на курсах гігієну й санітарію і мешкав поблизу інтернату (І. Кириленко);
// Сукупність практичних заходів, що забезпечують збереження здоров'я; санітарія.
Славні людці! Тільки могли б трошки більше гігієну хат признавати (Леся Українка);
Про користь гігієни й потребу її пильно додержуватись Козел міг просторікувати хтозна-скільки часу (Б. Антоненко-Давидович);
Одяг, взуття, харчування повинні відповідати вимогам дорожньої гігієни (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Гігіє́на пра́ці – розділ гігієни, що вивчає вплив на організм людини трудових процесів і навколишнього виробничого середовища.
Після революції тут була акушерська клініка, де Віра Павлівна студенткою відбувала практику. Що тепер там? Науково-дослідний інститут гігієни праці – прочитала вона на заскленій чорній табличці (Б. Антоненко-Давидович);
Гігієна праці і виробнича санітарія в хімічній промисловості;
(2) Гігіє́на харчува́ння – розділ гігієни, що вивчає значення і вплив їжі на організм людини, розробляє заходи з метою оптимізації безпеки харчування.
Єдиний державний орган з контролю за якістю харчової продукції формується на основі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, до якої залучені фахівці гігієни харчування, фітосанітарії, карантину та захисту рослин (із журн.);
Одеська сертифікаційна лабораторія та інститут гігієни харчування зареєстрували перевищення утричі норми вмісту токсичного цинку і гранично допустиму дозу стронцію (з газ.);
(3) Шкільна́ гігіє́на – розділ гігієни, що розробляє й упроваджує методи запобігання захворюванню дітей шкільного віку.
Шкільна гігієна є наукою, що розвивається на ґрунті фізіології і насамперед вчення великого російського фізіолога І. П. Павлова про вищу нервову діяльність (з навч. літ.);
Гімназія, як я до неї прийшов і перед та по мені, мала зали не по нинішніх приписах шкільної гігієни, а от так собі, щоби вмістилося сорок або й п'ятдесят хлопців (Б. Лепкий).
Значення в інших словниках
- гігієна — гігіє́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гігієна — ГІГІЄНА – ГІГІЄНІЧНІСТЬ Гігієна. Вчення про умови збереження здоров’я, а також заходи, які сприяють цьому: правила гігієни, гігієна праці. Гігієнічність, -ності, ор. -ністю. Властивість гігієнічного: гігієнічність виробу. Літературне слововживання
- гігієна — -и, ж. Галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням. || Сукупність практичних заходів, що забезпечують збереження здоров'я; санітарія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гігієна — Здоровоприпис Словник чужослів Павло Штепа
- гігієна — гігіє́на (від грец. υγιεινός – здоровий) галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних факторів зовнішнього середовища на здоров’я людини, її працездатність та тривалість життя. Словник іншомовних слів Мельничука
- гігієна — Галузь медицини, наука, що вивчає вплив факторів довкілля на здоров'я людини, розробляє практичні заходи оздоровлення умов життя та праці. Універсальний словник-енциклопедія
- гігієна — Гігіє́на, -ни, -ні (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гігієна — ГІГІЄ́НА, и, ж. Галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян, звичайно... Словник української мови в 11 томах