гігієніст
ГІГІЄНІ́СТ, а, ч.
Лікар-фахівець із гігієни.
Борис був медик і з замилування гігієніст (І. Франко);
У вересні 1871 р. завідувачем кафедри обрано ординатора кафедри терапії, у подальшому відомого гігієніста Віктора Андрійовича Субботіна (з наук. літ.);
Чи шкодять здоров'ю водовідштовхувальні шпалери? Загалом гігієністи не радять обклеювати ними житлові приміщення (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гігієніст — гігієні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гігієніст — -а, ч. Лікар-фахівець із гігієни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гігієніст — Гігієні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гігієніст — ГІГІЄНІ́СТ, а, ч. Лікар-фахівець з гігієни. Борис був медик і з замилування гігієніст (Фр., III, 1950, 83); В Ленінграді відбувся XIII Всесоюзний з’їзд гігієністів, епідеміологів, мікробіологів і інфекціоністів (Наука.., 9, 1956, 16). Словник української мови в 11 томах