1. Словник української мови в 11 томах

гігієніст

ГІГІЄНІ́СТ, а, ч. Лікар-фахівець з гігієни.

Борис був медик і з замилування гігієніст (Фр., III, 1950, 83);

В Ленінграді відбувся XIII Всесоюзний з’їзд гігієністів, епідеміологів, мікробіологів і інфекціоністів (Наука.., 9, 1956, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гігієніст — гігієні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гігієніст — -а, ч. Лікар-фахівець із гігієни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гігієніст — ГІГІЄНІ́СТ, а, ч. Лікар-фахівець із гігієни. Борис був медик і з замилування гігієніст (І. Франко); У вересні 1871 р. завідувачем кафедри обрано ординатора кафедри терапії, у подальшому відомого гігієніста Віктора Андрійовича Субботіна (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. гігієніст — Гігієні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)