гідрогель
ГІДРОГЕ́ЛЬ, ю, ч.
Речовина, яка поглинає й утримує вологу.
У доповіді йшлося про полімерні гідрогелі для біотехнології та медицини (з наук. літ.);
Особливо ефективним є застосування гідрогелів на несприятливих ґрунтах, бо саджанці при цьому добре приживаються і розвиваються нормально (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me