1. Словник української мови у 20 томах

гідроген

ГІДРОГЕ́Н, у, ч.

Хімічний елемент з атомним номером 1, простою речовиною якого є водень.

Досліджуючи продукти горіння, можна підтвердити наявність карбону і гідрогену в метані (з наук. літ.);

За масою в Сонці міститься близько 70 % гідрогену, 27 % гелію, 2,5 % припадає на всі інші елементи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідроген — -у, ч. Хімічний елемент, простою речовиною якого є водень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гідроген — Водень, див. оксиген Словник чужослів Павло Штепа
  3. гідроген — гідроге́н, гідроге́ніум (лат. hydrogenium, від грец. ΰδωρ – вода і γεννάω – породжую) латинська назва хімічного елемента водню, символ Н; застосовують у назвах сполук з воднем і процесів за його участю (напр., гідрогенізація, гідриди). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гідроген — Гідроге́н, -ну (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)