гіллясторогий
ГІЛЛЯСТОРО́ГИЙ, а, е.
Який має гіллясті (у 2 знач.) роги.
Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (О. Гончар);
У великій світлій кімнаті на жовтому тлі стіни красувалися чудернацькі кривулясті скелі й такі ж кривулясті дерева, а між ними никали гіллясторогі антилопи і граційні газелі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіллясторогий — гіллясторо́гий прикметник Орфографічний словник української мови
- гіллясторогий — -а, -е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіллясторогий — ГІЛЛЯСТОРО́ГИЙ, а, е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги. Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (Гончар, Таврія.., 1957, 126). Словник української мови в 11 томах