гіллясторогий
ГІЛЛЯСТОРО́ГИЙ, а, е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги.
Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (Гончар, Таврія.., 1957, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіллясторогий — гіллясторо́гий прикметник Орфографічний словник української мови
- гіллясторогий — -а, -е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіллясторогий — ГІЛЛЯСТОРО́ГИЙ, а, е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги. Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (О. Словник української мови у 20 томах