гільзовий

ГІ́ЛЬЗОВИЙ, а, е.

Прикм. до гі́льза.

– А ви курите? – запитав він, побачивши на столі повну гільзову коробку цигарок (В. Підмогильний);

// Зробл. з гільзи.

На столі горіла гільзова лампа (О. Гончар);

Назагал же Еґон Альт носив у своїх кишенях безліч усяких абсурдних, але в той же час чомусь функціональних предметів – серед них гільзовий свисток, допотопну колоду карт і косівського сирного коника (Ю. Андрухович);

// Пов'язаний із гільзами.

Необізнаній із гільзовим виробництвом людині може здатися дивним, що ця деталь забирає стільки уваги та коштів (з наук.-попул. літ.).