гіменоміцети
ГІМЕНОМІЦЕ́ТИ, ів, мн., бот.
Гриби з відкритим спороносним шаром на плодових тілах.
Більшість гіменоміцетів – сапрофіти, деякі – паразити, переважно на деревах (з наук. літ.);
Відомо близько 90 видів гіменоміцетів із загниваючими плодовими тілами; вони здатні спричиняти первинні отруєння різної тяжкості (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіменоміцети — гіменоміце́ти множинний іменник Орфографічний словник української мови
- гіменоміцети — -ів, мн. Група порядків базидіальних грибів з відкритим спороносним шаром на плодових тілах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіменоміцети — гіменоміце́ти (від грец. ύμήν – плівка, шкірка і ...міцети) група базидіальних грибів (див. базидіоміцети). Більшість Г. – сапрофіта, деякі – паразити. До Г. належать майже всі їстівні та отруйні гриби. Словник іншомовних слів Мельничука