гімнографія

ГІМНОГРА́ФІЯ, ї, ж.

Загальна назва поетичних творів, пов'язаних із християнським богослужінням.

Багата і чудово розвинена гімнографія і евхологія є, мабуть, найбільш оригінальною частиною східних літургійних відправ (з наук. літ.);

Християнство принесло на Русь систему богослужбових жанрів, які склалися на той час у християнській гімнографії (кондаки, ірмоси, канони, тропарі тощо) (з навч. літ.);

Великий покаянний канон св. Андрія Критського – один із шедеврів візантійської церковної гімнографії (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ГІМНОГРАФІЯ — • ГІМНОГРАФІЯ (від грец. ύμνος — похвальна пісня та γράφω — пишу) - загальна назва поетичних творів, функціонально пов'язаних з християн. богослужебним обрядом. Провідні мотиви — уславлення святих, пам'ятних подій бібл. та церк. Українська літературна енциклопедія