1. Словник української мови у 20 томах

гінко

ГІ́НКО.

Присл. до гінки́й 1, 4.

Раз навесні перед Зеленими святками, коли вже всяка рослина розвертається пишно, бучно, гінко, .. спустилося на Солоху разом дві біди (Панас Мирний);

Ти – ялина, сповнена жаги, Що росте на вітрі й сонці гінко (М. Рильський);

Машина гінко мчить рівною дорогою (О. Кундзич);

Пролітають [вітри] гінко над простором, Над широким Середземним морем, Де страйкують докери в ці дні (Я. Шпорта);

Рухаюся далі гінко no-репортерському, наздоганяючи пані Аду з Перфецьким (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гінко — гі́нко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гінко — Присл. до гінкий 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гінко — див. швидко Словник синонімів Вусика
  4. гінко — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
  5. гінко — ГІ́НКО. Присл. до гінки́й 1, 4. Раз навесні перед зеленими святками, коли вже всяка рослина розвертається пишно, бучно, гінко,.. спустилося на Солоху разом дві біди (Мирний, І, 1954, 50); Машина гінко мчить рівною дорогою (Кундзич, Пов. і опов. Словник української мови в 11 томах