гіногенез
ГІНОГЕНЕ́З, у, ч., біол.
Одна з форм розмноження, за якої гаплоїдний зародок (а потім i організм) розвивається з незаплідненої жіночої гамети (яйцеклітини), активованої чоловічою гаметою.
У процесі індукування апоміксису краще використовувати апогамію, андро- і гіногенез (з навч. літ.);
В окремих видів круглих черв'яків, риб та земноводних гіногенез є нормальною формою розмноження, даючи потомство, що складається тільки із самок (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіногенез — -у, ч. Особлива форма розмноження та розвитку, за якої відсутнє об'єднання спадкового матеріалу батьків через злиття ядер їхніх статевих клітин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіногенез — гіногене́з (від грец. γυνή – жінка і ...генез) розвиток зародка лише з ядра й плазми яйцеклітини. Одна з форм партеногенезу. В природних умовах відомий у деяких круглих червів і риб. Словник іншомовних слів Мельничука