гінчак

ГІНЧА́К, а́, ч., мисл.

Те саме, що гонча́к.

Дорослий сайгак біжить так швидко, що ні коневі, ні гінчаку його не наздогнати (з навч. літ.);

Я поблимав ліхтарем, у метрах восьми загорілись оченятя. Російський гінчак. Він підійшов до нас (із журн.);

Рябий гінчак;

* У порівн. Ти нічого не знаєш, ти тікаєш од нас, як чорт від ладану, а я повинен бігати за тобою, висолопивши язика, мов гінчак! Соромно, Степане! (із журн.).