гіньйоль

ГІНЬЙО́ЛЬ, ч., мист.

1. род. я. Головний персонаж французького лялькового театру на кшталт російського Петрушки.

Прекумедна лялька, ні з чим непорівнянний гіньйоль: шапка набакир, очі безтямні, а текст – найзліший пародист такого б не придумав (Л. Костенко);

Творець ляльки гіньйоль – французький лялькар Лоран Мурге (1769–1844), вихідець із родини робітників ліонських шовкових мануфактур (з наук.-попул. літ.);

Спочатку cпектаклі з гіньйолем були здебільшого імпровізаціями, створеними на тему щоденних новин під настрій самого лялькаря Лорана Мурге (з наук.-попул. літ.).

2. род. ю. Французький народний ляльковий театр.

Гіньйоль є справжнім символом ліонських традицій, що знайшло відображення як у тематиці народних вистав, так і в їхній мові (з наук.-попул. літ.);

Як і більшість сучасних європейських лялькових театрів, гіньйоль еволюціонував у дитячу розвагу – його вистави здебільшого розраховані на малечу (з наук.-попул. літ.);

У 2008 році не лише Ліон, а й уся Франція відзначили 200-ліття ляльки й театру гіньйоль (з наук.-попул. літ.);

Корінням своїм стрічка “Вправи в прекрасному” йде в традицію гіньйоля, яка є частиною великого масиву європейської сміхової культури (із журн.).

3. род. ю, перен. П'єса, театральна вистава, мультфільм і т. ін., увага в яких зосереджена на зображенні злочинів, сцен насильства і жорстокості, жахів.

Серед величезних меблів “дитячої” кімнати, що зберігає таємниці страхів і комплексів короля Річарда, який перетворив історію на кривавий гіньйоль, герої виглядають чи то дітьми, які загралися в дорослі ігри, чи то дорослими, які так і не виросли з дитячих штанців (із журн.);

Пролог мультфільму “Тріо з Бельвілля”, схожий радше на сюрреалістичний гіньйоль, де інструменти норовлять заграти самостійно, черевики з'їдають танцюриста (з газ.);

Сергію Браткову вдалося передати “садистські” мікросюжети з належним гумором, створивши такий собі гіньйоль, який насправді мало відрізняється від світу за стінами виставкової зали (з газ.).