гіпаріон
ГІПАРІО́Н, а, ч.
Вимерла трипала тварина родини конячих.
Висота гіпаріона в холці – у середньому близько 150 см (з наук. літ.);
Гіпаріон був дуже поширений на всіх материках, крім Австралії та Південної Америки (з наук.-попул. літ.);
В антропогені під час наступу льодовика вимерли гіпаріони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпаріон — -у, ч. Рід вимерлих непарнокопитих тварин родини конячих. Великий тлумачний словник сучасної мови