гіпаріон

ГІПАРІО́Н, а, ч.

Вимерла трипала тварина родини конячих.

Висота гіпаріона в холці – у середньому близько 150 см (з наук. літ.);

Гіпаріон був дуже поширений на всіх материках, крім Австралії та Південної Америки (з наук.-попул. літ.);

В антропогені під час наступу льодовика вимерли гіпаріони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпаріон — -у, ч. Рід вимерлих непарнокопитих тварин родини конячих. Великий тлумачний словник сучасної мови