гіперстезія
ГІПЕРСТЕЗІ́Я, ї, ж., мед.
Пониження чутливості органів і тканин людини або тварини до певних подразників та впливів.
Масаж больових точок і зон на тілі хворого проводять вибірково після глибокої і ретельної пальпації в зонах гіперстезії (з наук. літ.);
У частини заручників відзначалися гіперстезія до звуків з переживанням панічного страху, жаху, розпачу й безвихідності (з наук. літ.);
У хворого засвідчена втрата апетиту, порушення координації рухів, гіперстезія (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me