гіперстен

ГІПЕРСТЕ́Н, у, ч.

Породотвірний мінерал класу силікатів групи піроксенів темно-зеленого або бурувато-чорного кольору.

До піроксенів належать головні породотвірні мінерали – гіперстен, енстатит (з наук. літ.);

Гіперстен міститься в деяких магматичних гірських породах, а також його виявлено і в метеоритах (з наук.-попул. літ.);

Гіперстен є в природі у вигляді призматичних кристалів та ізометричних зерен (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіперстен — гіперсте́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіперстен — Гиперстен — hypersthene — Hypersthen — породоутворюючий мінерал класу силікатів, групи піроксенів. Проміжний член мінерального виду енотатит-феросиліт, який містить від 30 до 50% феросилітового (Fe[SIO3]) компонента. Сингонія ромбічна. Густина 3,3-3,5. Гірничий енциклопедичний словник
  3. гіперстен — -у, ч. Породоутворюючий мінерал класу силікатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гіперстен — гіперсте́н (від гіпер... і грец. σθένος – сила, міцність) породоутворюючий мінерал класу силікатів, колір від темно-зеленого до бурувато-чорного. Словник іншомовних слів Мельничука