гіпертермія

ГІПЕРТЕРМІ́Я, ї, ж., фізл.

Перегрівання організму теплокровних тварин і людини; протилежне гіпотермія.

Результати експерименту оцінюють за наявністю гіперемії, набряку, місцевої гіпертермії, морфологічних змін шкіри (з наук. літ.);

Гіпертермія – важливий елемент опору організму проникненню інфекції (з наук.-попул. літ.);

У разі нейротоксикозу, що звичайно супроводжується гіпертермією, хворого слід роздягти, покласти холод на голову (з навч. літ.);

Уперше гіпертермію як спосіб боротьби з наркотичною залежністю, астмою і навіть раком спробували застосувати у Німеччині (з газ.).