гіпертиреоз

ГІПЕРТИРЕО́З, у, ч., вет., мед.

Хворобливе підвищення активності функції щитоподібної залози.

Для лікування гіпертиреозу застосовують тиреостатичні препарати, що пригнічують секреторну активність щитовидної залози (з наук. літ.);

Гіпертиреоз спричиняє значне порушення серцевої діяльності (з наук.-попул. літ.);

Гіпертиреоз є досить поширеною ендокринною патологією у котів, яким понад десять років (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпертиреоз — -у, ч., мед. Посилення функції щитовидної залози. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіпертиреоз — гіпертирео́з (від гіпер... і тиреоз) посилення функції щитовидної залози, спостерігається при деяких захворюваннях та фізіологічних станах (напр., вагітність, клімакс). Словник іншомовних слів Мельничука