гіпертрофувати

ГІПЕРТРОФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Надмірно збільшувати, перебільшувати; спотворювати (перев. невиправдано).

Засоби масової інформації гіпертрофують у масовій свідомості рівень нетерпимості та масштаби конфліктів поміж мігрантами й місцевим населенням (з наук. літ.);

Постмодерн гіпертрофує роль інтерпретації у розумінні сенсу текстів, вважаючи її “творцем” фактів (з наук.-попул. літ.);

Вульгарна аксіологія (теорія оцінок) не в змозі об'єктивно оцінити мову, а лише виділяє неістотні ознаки тієї або іншої мови, часто гіпертрофуючи їх (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпертрофувати — Гіпертрофува́ти, фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)