гіпертрофувати
ГІПЕРТРОФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Надмірно збільшувати, перебільшувати; спотворювати (перев. невиправдано).
Засоби масової інформації гіпертрофують у масовій свідомості рівень нетерпимості та масштаби конфліктів поміж мігрантами й місцевим населенням (з наук. літ.);
Постмодерн гіпертрофує роль інтерпретації у розумінні сенсу текстів, вважаючи її “творцем” фактів (з наук.-попул. літ.);
Вульгарна аксіологія (теорія оцінок) не в змозі об'єктивно оцінити мову, а лише виділяє неістотні ознаки тієї або іншої мови, часто гіпертрофуючи їх (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпертрофувати — Гіпертрофува́ти, фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)