гіпертрофуватися

ГІПЕРТРОФУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.

1. Зазнавати гіпертрофії (у 1 знач.).

Як і у випадку з будь-яким парним органом (наприклад, із легенями), у разі втрати одного органу інший гіпертрофується і працює за двох (з наук. літ.);

У разі задавненої гіпертонічної хвороби лівий шлуночок гіпертрофується (з наук.-попул. літ.);

На місці фолікула, що розірвався, утворюється жовте тіло – клітини зернистого шару гіпертрофуються, накопичують жовтий пігмент лютеїн і починають продукувати прогестерон (з навч. літ.).

2. тільки недок. Пас. до гіпертрофува́ти.

Мета ритуальної дії – відтворення абсолюту шляхом виділення у реальному житті окремих моментів, які гіпертрофуються, а часто й доводяться до абсурду (з наук. літ.);

Кожна подія обростала домислами, гіпертрофувалася, наповнювалася символічним змістом, деформувалася внаслідок переказів і намагань з'ясувати її справжні сенс і значення (із журн.).