гіперфункціональний

ГІПЕРФУНКЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до гіперфункції (у 1 знач.).

Адекватна модель психотерапевтичної допомоги травмованим особам молодого віку реалізує корекцію гіперфункціонального перебігу їхніх відомих захисних механізмів (з наук. літ.).

2. Який має посилений прояв чого-небудь, пов'язаний із ним або ґрунтується на ньому.

Гіперфункціональний підхід до вивчення виробничих систем є недостатнім: він неодмінно повинен бути доповнений динамічним, гіпердинамічним та історичним підходами (з наук. літ.);

Характерно, що в усіх зазначених вище випадках не здійснюється вплив на першопричину виникнення гіперфункціональних складок на обличчі – надлишкову активність мімічних м'язів (з наук.-попул. літ.).