гіпокамп

ГІПОКА́МП, а, ч., фізл.

Частина лімбічної системи головного мозку.

Гіпокамп розташований у скроневій ділянці мозку (з наук. літ.);

Гіпокамп кодує і, отримуючи запит, відшукує образи предметів та їхній контекст (з наук. літ.);

Гіпокамп бере участь у механізмах формування емоцій та консолідації пам'яті – переходу короткочасної пам'яті в довготривалу (з наук. літ.);

Три сфери головного мозку – гіпокамп, префронтальна частина і мозочкова мигдалина – особливо схильні до патологічних змін у розмірі й функціях (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпокамп — -а, ч. 1》 міф. Морський кінь, на якому їздив Тритон. 2》 мед. Частина старої кори великого мозку; парне утворення, розміщене на медіальній стінці нижніх рогів бокових шлуночків. Великий тлумачний словник сучасної мови