гіпокапнія

ГІПОКАПНІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Зниження вмісту двоокису вуглецю в артеріальній крові.

Гіпервентиляція викликає гіпокапнію і респіраторний алкалоз, що призводить до зниження мозкового кровотоку (з наук.-попул. літ.);

Гіпоксія і гіпокапнія призводять до порушення апетиту, нудоти, блювоти тощо (з навч. літ.);

Гіпокапнія у коней.