гіпокінез
ГІПОКІНЕ́З, у, ч., вет., мед.
Обмеження об'єму і швидкості довільних рухів унаслідок захворювання м'язів або нервової системи.
Важливе значення мають гіпокінез і стаз харчового хімусу в антральному відділі шлунка (з наук. літ.);
Під час ішемії міокарда може бути виявлений локальний гіпокінез або акінез стінки лівого шлуночка (із журн.);
Дифузійний гіпокінез.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me