гіпосекреція

ГІПОСЕКРЕ́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед.

Знижене виділення секретів якою-небудь залозою.

Особливе значення для науки має вивчення секреторної функції шлунка при гіпосекреції та одночасному посиленні моторики (з наук. літ);

Численні клінічні спостереження свідчать про тісний зв'язок порушень діяльності гастродуоденальної системи у хворих на гіпер- чи гіпосекрецію щитоподібної залози (з наук. літ);

Одна з причин карієсу у дітей в ранньому віці – гіпосекреція слини (із журн.).