гіпостаз
ГІПОСТА́З, у, ч., мед.
Застій крові в нижній частині тіла через серцеву недостатність.
Сповільнена швидкість кровотоку призводить до гіпостазу (з наук. літ);
Черешнево-червоні гіпостази можуть означати гостре отруєння оксидом вуглецю (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпостаз — гіпоста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гіпостаз — -у, ч. Застій крові у нижній частині тіла, зумовлений серцевою недостатністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіпостаз — гіпоста́з (від грец. ΰπόστασις – осідання) застій крові у нижчерозташованих частинах тіла та органах. Зумовлений серцевою недостатністю і розвивається внаслідок венозного застою. Словник іншомовних слів Мельничука