1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гіпостаз

гіпоста́з

-у, ч.

Застій крові у нижній частині тіла, зумовлений серцевою недостатністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпостаз — гіпоста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіпостаз — ГІПОСТА́З, у, ч., мед. Застій крові в нижній частині тіла через серцеву недостатність. Сповільнена швидкість кровотоку призводить до гіпостазу (з наук. літ); Черешнево-червоні гіпостази можуть означати гостре отруєння оксидом вуглецю (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. гіпостаз — гіпоста́з (від грец. ΰπόστασις – осідання) застій крові у нижчерозташованих частинах тіла та органах. Зумовлений серцевою недостатністю і розвивається внаслідок венозного застою. Словник іншомовних слів Мельничука