гіпостаз
гіпоста́з
(від грец. ΰπόστασις – осідання)
застій крові у нижчерозташованих частинах тіла та органах. Зумовлений серцевою недостатністю і розвивається внаслідок венозного застою.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпостаз — гіпоста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гіпостаз — -у, ч. Застій крові у нижній частині тіла, зумовлений серцевою недостатністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіпостаз — ГІПОСТА́З, у, ч., мед. Застій крові в нижній частині тіла через серцеву недостатність. Сповільнена швидкість кровотоку призводить до гіпостазу (з наук. літ); Черешнево-червоні гіпостази можуть означати гостре отруєння оксидом вуглецю (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах