гіпостаз

гіпоста́з

(від грец. ΰπόστασις – осідання)

застій крові у нижчерозташованих частинах тіла та органах. Зумовлений серцевою недостатністю і розвивається внаслідок венозного застою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпостаз — -у, ч. Застій крові у нижній частині тіла, зумовлений серцевою недостатністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіпостаз — ГІПОСТА́З, у, ч., мед. Застій крові в нижній частині тіла через серцеву недостатність. Сповільнена швидкість кровотоку призводить до гіпостазу (з наук. літ); Черешнево-червоні гіпостази можуть означати гостре отруєння оксидом вуглецю (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. гіпостаз — гіпоста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови