гіркуватий
ГІРКУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи, злегка гіркий (у 1, 3 знач.).
Знову повіяв на Сергія рідний вітер придеснянських борів, запахло гіркуватим димом на хуторах (В. Кучер);
Вода в джерелах гіркувата, пахне аптекою (І. Багмут);
По-дівочому вродливе личко незнайомого здригнулося в гіркуватій усмішці (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіркуватий — гіркува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- гіркуватий — -а, -е. Трохи, злегка гіркий (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіркуватий — див. гіркий Словник синонімів Вусика
- гіркуватий — ГІРКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи злегка гіркий (у 1, 3 знач.). Знову повіяв на Сергія рідний вітер придеснянських борів, запахло гіркуватим димом на хуторах (Кучер, Дорога.., 1958, 135); Вода в джерелах гіркувата, пахне аптекою (Багмут, Опов. Словник української мови в 11 томах