даваний
ДА́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до дава́ти.
За днів юнацького буяння Від слова “бал” я шаленів: Найкраще місце для признання, Для потай даваних листів (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);
// да́вано, безос. пред.
Як за перших гетьманів, так і за гетьмана [Івана] Скоропадського на учителів давано зі скарбу військового по 200 карбованців (Л. Старицька-Черняхівська);
Позалишалося в цьому краї чимало різних урочищ, яким ще в давніх-давнах кимось давано імена, часом чудернацькі, такі як Гапчина Пазуха (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me