давач

ДАВА́Ч, а́, ч.

1. Те саме, що дава́льник.

Оскільки міфологічна безодня традиційно ототожнюється з “країною смерті”, підземним царством, то, отже, і з універсальним божеством-деміургом. А він, як відомо, є основним давачем благ (з наук. літ.);

У ході розслідування випадку хабарництва підлягає встановленню коло учасників злочину: одержувач хабара, давач хабара, посередник давання хабара (з навч. літ.).

2. Те саме, що да́тчик.

Значення кількісних координат визначаються на основі інформаційних сигналів давачів сенсорних систем (з наук. літ.);

Конструкція давача віскозиметра передбачає настільний монтаж, а вторинного приладу – щитовий (з навч. літ.).