давко
ДА́ВКО.
Присл. до давки́й.
З-під рядна давко пахло сухим глиняним порохом і вивітреною сажею (Григір Тютюнник);
Давко тхнула черемха, що якраз цвіла... (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- давко — да́вко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови