давніший

ДАВНІ́ШИЙ, а, е.

1. Вищ. ст. до да́вній 1, 2.

Лубни, давніший Олександрівськ, став вже містом (І. Нечуй-Левицький);

Я вирішив порадитися з отцем Єлисеєм. Наша розмова, як і в давніші часи, розпочалася зі сфер високих, не зовсім мирських (Ю. Мушкетик);

У сучасній українській мові є чимало слів, історія яких сягає часів балто-слов'янської єдності або й давніших етапів історії нашого народу (з наук. літ.).

2. заст. Який був раніше за кого, що-небудь, перед ким, чим-небудь.

Давніший управитель, мабуть, нарочно [навмисно] так робив, щоби графиня була ніби гість у своїй власній хаті (Б. Лепкий).