далматинець

ДАЛМАТИ́НЕЦЬ¹, нця, ч., розм.

Те саме, що далмати́н.

З пiд'їзду вийшов хлопець з далматинцем .. Далматинець збiгав пiд дерево й сiв бiля нiг господаря (Г. Вдовиченко);

Серед інших порід собак далматинці вирізняються високою активністю, енергійністю та відданістю господарю (з навч. літ.);

Діти були в захваті від подарованого батьком маленького далматинця (із журн.).

ДАЛМАТИ́НЕЦЬ² див. далмати́нці.