даність

ДА́НІСТЬ, ності, ж., книжн.

Те, що дано; дійсність, реальність.

Коли стала на ноги, здивувалася: мала в собі відчуття призвичаєності до цієї вежі, до ув'язнення, до тісних меж свого світу, не рвалася на волю, сприймала все як даність (П. Загребельний);

Вона знає ще один вихід з безвихідної ситуації – прийняти рутину як тимчасову недосконалість світу, а життя таким, яким воно є. Прийняти – як даність (Г. Тарасюк);

Дитяча психологія відкидає смерть, вірніше, не хоче її сприймати як даність; вона шукає будь-яку лазівку, найменшу зачіпку, щоб заперечити її існування (О. Авраменко).