даосист

ДАОСИ́СТ, а, ч.

Представник чи прихильник даосизму.

Даосисти в ранньосередньовічному Китаї стали необхідною і незамінною частиною духовної культури країни й народу (з наук. літ.);

Конфуцій і його учні, як і даосисти, вбачають ідеал природи людини у природі споконвічній (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me