даосист
ДАОСИ́СТ, а, ч.
Представник чи прихильник даосизму.
Даосисти в ранньосередньовічному Китаї стали необхідною і незамінною частиною духовної культури країни й народу (з наук. літ.);
Конфуцій і його учні, як і даосисти, вбачають ідеал природи людини у природі споконвічній (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me