двобічність

ДВОБІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. двобі́чний.

Лексичні й словотвірні процеси слід вивчати комплексно, зважаючи на двобічність морфеми як мовної одиниці (з наук. літ.);

Двобічність як особливість процесу навчання відіграє провідну роль, адже опанування знань передбачає співробітництво вчителя й учня (з навч. літ.).