дволикість

ДВОЛИ́КІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. дволи́кий.

Це вже була не сліпа богиня, лишилася тільки її дволикість: привітність і гостинність Матільди зовні й підступи за спиною (П. Загребельний);

Шекспірова сентенція про те, що світ – театр, всяке прийдешнє покоління тлумачить по-своєму: чи то як прісний зразок поетичної метафори, чи як скрушну констатацію людської дволикості (Любко Дереш).