дволітка

ДВОЛІ́ТКА, тки, ж., розм.

Дволітня дитина.

Останнім часом велика увага приділяється ранньому розвитку дiтей – школи для дволіток, студії розвитку для малюків з одного року (з навч. літ.);

// Дворічна тварина чи рослина.

Нещодавно Листопад наполіг на правлінні виділити їй теличку з артільної ферми, дволітку (Микита Чернявський);

Активізувалось вирощування дволіток коропів у ставах за інтенсивною технологією (із журн.);

Серед багатолітніх соснових дерев єгер помітив невеличку дволітку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me