дволітка
ДВОЛІ́ТКА, тки, ж., розм.
Дволітня дитина.
Останнім часом велика увага приділяється ранньому розвитку дiтей – школи для дволіток, студії розвитку для малюків з одного року (з навч. літ.);
// Дворічна тварина чи рослина.
Нещодавно Листопад наполіг на правлінні виділити їй теличку з артільної ферми, дволітку (Микита Чернявський);
Активізувалось вирощування дволіток коропів у ставах за інтенсивною технологією (із журн.);
Серед багатолітніх соснових дерев єгер помітив невеличку дволітку (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me