двометалевий
ДВОМЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е.
Стос. до двох металів.
Двометалевий затиск надає можливість з'єднати по прямій лінії оцинковану обручеву сталь із мідною проволокою (з наук.-техн. літ.);
У 1625 р. король Швеції встановив двометалевий стандарт грошової одиниці, що базувався на міді та сріблі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me