двометалевий

ДВОМЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е.

Стос. до двох металів.

Двометалевий затиск надає можливість з'єднати по прямій лінії оцинковану обручеву сталь із мідною проволокою (з наук.-техн. літ.);

У 1625 р. король Швеції встановив двометалевий стандарт грошової одиниці, що базувався на міді та сріблі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me