двомісячний

ДВОМІ́СЯЧНИЙ, а, е.

1. Який відбувається, триває протягом двох місяців, розрахований на такий термін.

По майже двомісячній розлуці я вчора був у Обринських. День був понурий, зимний і падав дощ (О. Кобилянська);

На зборах дивізії бійці одностайно вирішили просити командування про двомісячну відстрочку з увільненням (М. Циба);

Тричі виринав на їхньому шляху володар морських безодень Левіафан і тричі роззявляв смердючу пащеку, щоб їх [сміливців] проковтнути разом із кораблем та двомісячним запасом солонини (Ю. Андрухович).

2. Віком два місяці.

То були приблизно двомісячні дельфіненята, що плавали, тримаючись за боковий плавник матері (М. Трублаїні);

Намагалася [Оксана] відчути всередині порожнечу, не відчула. Так само, ніде правди діти, особливо не відчувала в животі двомісячного ембріона (А. Кокотюха);

Іванку охоплює дивне хвилювання, у стократ ріднішим стає для неї після цих слів священика дивний чорнобородий степовик. Хочеться гладити, пестити його, як двомісячне немовлятко (С. Процюк);

Cтали думати вони [батьки] про прийомну дитину, і саме тоді до них звернувся незнайомець, який запропонував їм міцного та здорового двомісячного малюка (О. Авраменко).

3. Який видається один раз на два місяці (про періодичні видання).

Видання журналу “Малярство і скульптура” було відновлено в 1970 році як двомісячний ілюстрований журнал із питань теорії та практики українського образотворчого мистецтва (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двомісячний — двомі́сячний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двомісячний — -а, -е. Який триває два місяці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двомісячний — Двомі́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)