двоокий

ДВОО́КИЙ, а, е.

Який має два ока.

Коли Робінзон Крузо діалогізує з Біблією про сенс буття, на нього осторонь дивиться анонімний хтось – цього разу чорна двоока коза мефістофельського сумніву, марнотної тлінності (із журн.);

* Образно. Шістдесят коробок-вагонів – шістдесят суглобів у дракона. Спереду вогненноока голова – велетенський двоокий циклоп – надпотужний паротяг (І. Багряний).