двоокий

двоо́кий

-а, -е.

У якого два ока.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоокий — двоо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двоокий — ДВОО́КИЙ, а, е. Який має два ока. Коли Робінзон Крузо діалогізує з Біблією про сенс буття, на нього осторонь дивиться анонімний хтось – цього разу чорна двоока коза мефістофельського сумніву, марнотної тлінності (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах