двоокис
двоо́кис
-у, ч. заст.
Те саме, що діоксид.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двоокис — двоо́кис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- двоокис — ДВОО́КИС, у, ч. Хімічна сполука, в якій один атом якого-небудь елемента сполучений з двома атомами кисню. Дуже зручним для гасіння є рідинний двоокис вуглецю (Цікава хімія, 1954, 44); Двоокис азоту при звичайній температурі — газ бурого забарвлення з різким запахом (Хімія, 9, 1956, 71). Словник української мови в 11 томах